Володимир Сосюра
Про автора
Володимир Сосюра (1898–1965) — найпалкіший лірик Донбасу, козак армії УНР і автор легендарного вірша «Любіть Україну».
У буремні роки Української революції Сосюра служив бунчужним у полку козаків Армії УНР під проводом Симона Петлюри. Пережив розстріл денікінцями — куля пройшла навиліт, і його врятували місцеві мешканці.
Його любовна лірика («Васильки», «Так ніхто не кохав») стала каноном романтичної ніжності для цілих поколінь. Сам поет мав неймовірно вразливе й щире серце, легко закохувався і плакав від зворушення.
У 1951 році за вірш «Любіть Україну» газетна передовиця «Правди» оголосила його «буржуазним націоналістом»: поета перестали друкувати, піддали публічному цькуванню, але зламати його любов до рідного краю партія так і не змогла.
Теми: любіть Україну · василькова ніжність · шалена пристрасть · донбаські степи й заводи · біль поетичного серця
- Айстри задумані, квіти останнії…
- Бабине літо
- Блукає осінь. Безгомінням…
- Білі акації будуть цвісти
- Васильки
- Весняний сад, квітки барвисті…
- Вже осені кругом передчуття…
- Вода десь точить білий камінь…
- Вступ до поеми “Мазепа”
- Вчителька
- Ганна Йванівна
- Гей, рум’яні мої небокраї…
- Горобець
- Два Володьки
- До брата
- З дерев опадає убрання…
- Зима
- Знов село
- Катрусі на спомин
- Коли потяг у даль загуркоче…
- Коли світало
- Ластівки на сонці
- Ленін (уривок)
- Любити Вітчизну, любити завжди…
- Люблю весну, та хто її не любить…
- Любіть Україну
- Літо
- Магнат
- Мазепа
- Максиму Рильському
- Маленьким хлопчиком додому…
- Марія
- Марія
- Марії
- Махно (уривки)
- Мені ти приснилась давно…
- Мойсей
- Наближення зими у всьому серце чує…
- Облітають квіти, обриває вітер…
- Осінь
- Павлу Безпощадному (Третя рота)
- Пам'ятаю, вишні доспівали
- Перстень
- Поет
- Пролог до невідомої поеми
- Рвав восени я шипшину
- Робфаківка
- Розстріляне безсмертя
- Рідна мова
- Сад
- Сад шумить
- Серце
- Сині трави
- Сном блакитним заснули поля…
- Сніг
- Солов’їні далі, далі солов’їні…
- Сталін
- Так ніхто не кохав. Через тисячі літ…
- Такий я ніжний, такий тривожний
- Туди, де в синім неба морі…
- У кроках мільйонів і крок мій звучить…
- Уночі шелестить мені листя
- Учитель
- Хлопчик
- Христос
- Хто в рідному краї тепло здобуває…
- Це було на острові Цейлоні…
- Червона зима
- Чи знаєш ти світання в полі…
- Чорні уривки
- Шахти, терикони…
- Юнакові
- Я Вас любив, а Ви ніколи…
- Я знаю силу слова…
- Я знову плачу мимоволі
- Я люблю, коли в листя зелене…
- Я пам’ятаю: у забої…
- Я — квітка осіння…
- Як не любить той край…
- Як сонце в небі, ти в душі моїй
- Як я люблю тебе, мій краю вугляний…
- Який мені вітер у серце повіяв
- І все, куди не йду, холодні трави сняться
- І пішов я тоді до Петлюри
- Іду я стежкою дзвінкою…
- Іще не скресла крига на Дніпрі…