Любіть Україну
Володимир Сосюра
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну.
Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.
Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,
у квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…
Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,
в грому канонад, що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
до весен і світлих, і щирих.
Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..
Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну…
Любіть у труді, у коханні, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею!
1944
Про вірш
Легендарний гімн беззастережної любові до рідної землі: у вишневому цвіті, у праці, у битві й у кожному ударі серця.
Історія
Сосюра написав цей вірш улітку 1944 року під час звільнення України від нацистських загарбників; текст надрукували провідні газети як патріотичне піднесення бійців.
Проте 2 липня 1951 року в центральній газеті «Правда» вийшла розгромна стаття, де вірш звинуватили в «буржуазному націоналізмі» за те, що поет оспівав вічну Україну без згадки про Леніна й Сталіна.
Поета публічно цькували, змушували каятися на зборах і перестали друкувати, проте він зберіг свою любов до рідної землі незрадженою.
Форма
Чотиристопний амфібрахій із плавним пісенним диханням і анафоричним повторенням заклику «Любіть Україну!» на початку кожної частини.
Панорамне розгортання образів: від сонця, вітру й трав — до дівочих очей і гуркоту канонад.
Як читати
Україна для Сосюри — це не партія і не держапарат, а жива природа, предки, мова й кохана людина: «Любіть у коханні, в труді, у бою, як пісню, що лине зорею...».
Без любові до Батьківщини людина втрачає сенс існування: «Для нас вона в світі єдина, одна у просторів солодкому чарі...».
Цей вірш став символом щирого, некон'юнктурного українського патріотизму.
Теми: любіть Україну · як сонце любіть · незраджена Батьківщина · вишневий цвіт · трагедія цькування 1951