Як не любить той край…

Володимир Сосюра

Як не любить той край, де вперше ти побачив
солодкий дивний світ, що ми звемо життям,
де вперше став ходить і квіткою неначе
в його теплі зростав і усміхавсь квіткам!

Як не любить той край, що дав тобі і силу,
і гострий зір очей, і розум молодий,
і далі, що тобі красу свою одкрили,
і моря голубий, розгойданий прибій…

Він радість у труді і творчих дум польоти
тобі для слави дав, як шум гаїв і рік,
як сяйво сонячне усій твоїй істоті,
як весни, що до їх тепла ти серцем звик.

З тобою він у снах і наяву з тобою,
ти разом з ним ростеш і змінюєшся з ним,
милуєшся його нетлінною красою,
бо він – твоє життя, твоя любов, твій дім.

1955

Про вірш

Філософсько-патріотичний гімн рідній землі як джерелу людського буття, перших кроків і нерозривної життєвої долі.

Історія

Написаний 1955 року, цей вірш став продовженням наскрізної сосюринської теми любові до Батьківщини, очищеної від надмірного ідеологічного тиску доби «відлиги».

Поет розглядає любов до краю не як партійний обов'язок, а як природне й первинне людське почуття, нерозривно пов'язане з пам'яттю про дитинство, матір і рідний дім.

Форма

Чотиристопний анапест із перехресним римуванням. Розлогий трискладовий ритм створює відчуття спокійної, поважної розповіді-сповіді.

Використання риторичного запитання на початку («Як не любить той край…») задає тон беззаперечної аксіоматичності патріотичного почуття.

Як читати

Батьківщина постає колискою свідомості: це місце, де людина вперше побачила сонце, відчула радість життя і зробила перший несміливий крок. Сосюра майстерно відтворює психологію першовідкриття світу дитиною.

Єдність людини й краю набуває органічного характеру: герой змінюється разом із рідною землею, росте в її теплі, дихає її просторами й черпає в ній силу для творчості.

Фінальний акорд виводить патріотизм у площину найвищої екзистенційної істини: рідний край — це «твоє життя, твоя любов, твій дім», поза яким існування втрачає сенс і повноту.

Теми: любов до Батьківщини · спогади дитинства · нерозривний зв'язок із землею · рідний дім · гармонія буття

Усі поети