Такий я ніжний, такий тривожний
Такий я ніжний, такий тривожний,
моя осінняя земля.
Навколо вітер непереможний
реве й гуля…
І хвилі моря, далекі й близькі,
мені шумлять.
Там стелить сонце останнім блиском
кривавий шлях.
Криваві пальці тремтять… О зоре,
постій, не йди!
Але шумує далеке море,
і мла… і дим…
Такий я ніжний, такий тривожний,
мов осінняя земля.
Навколо вітер непереможний
реве й гуля.