Кінець місяця
Юрій Завадський
Інспектор зі швидкості
навідувався до мене,
його долоньки мокрі й холодні,
на чолі блискітки поту,
а в останніх числах
він вирішив утекти від усіх.
Інспекторе, відкрий мені таємницю,
хто виграв у війні за свої любові,
кому віддав незліченного часу,
і як дожив би до лоґічного завершення
ліній ніжного метрополітену?
У кріслі сиджу навпроти нього,
витягую цигарку і не наважуюся підкурити,
я собі колишній, з повними легенями кашлю,
з усіченим відчуттям такту,
з нервовими літерами.
Був колись малим хлопцем, інспекторе,
без жалю за жовтим сонцем,
отримував листи, налиті віршами,
не хочу тепер і згадувати
імена коханців.
Рядок закінчується, як дорога,
запахом смоли і солярки,
і хто тепер чекатиме з перевіркою
мого наплічника і мої долоні?
Інспекторе, відкрий мені таємницю,
хто виграв у війні за свої любові,
кому віддав незліченного часу,
і як дожив би до лоґічного завершення
ліній ніжного метрополітену?
Про вірш
Сюрреалістичний метафізичний діалог із уявним 'інспектором зі швидкості' про підсумки життя, втрачені кохання та марність надій дожити до завершення ліній метрополітену у світі, що пахне смолою й соляркою.
Історія
Поезія присвячена переживанню життєвої кризи та підбиттю проміжних підсумків існування, коли неминучий біг часу оголює нездійсненність юнацьких мрій.
Завадський використовує образність бюрократичних перевірок і міської інфраструктури (метро, наплічники, перевірки долонь) для розкриття внутрішньої екзистенційної тривоги.
Форма
Вільний вірш із кільцевою композицією, обрамлений подвійним повторенням розгорнутого риторичного запитання про сенс життєвої боротьби.
Розмовна інтонація монологу підсилюється автобіографічними спогадами про юність і перші вірші.
Як читати
Кафкіанська постать інспектора зі швидкості уособлює невблаганний час і совість, що вимагає звіту за розтрачені сили. Кінець місяця постає символічним дедлайном, коли людина озирається на свої втрати.
Спогад про безтурботне дитинство без жалю за сонцем різко контрастує з теперішнім запахом смоли, солярки та тютюнового диму. Питання про те, хто виграв у війні за свої любові, залишається відкритим, перетворюючи образ 'ніжного метрополітену' на символ недосяжної гармонії буття.
Теми: час і підсумки життя · метафізичний інспектор · втрачені любові · спогади про юність · урбаністична меланхолія