Віктор Кордун

Про автора

Віктор Кордун (1946–2005) — поет-містик, лідер андеґраундної «Київської школи поезії», творець унікальної філософської концепції українського прапам'ятного верлібру.

Народився в селі Вахівка на Київщині. Навчався в Київському університеті імені Тараса Шевченка та Київському інституті театрального мистецтва, проте був виключений за незламну національну позицію та відмову від співпраці з КДБ. Був ключовою постаттю легендарної «Київської школи поезії» разом із Василем Голобородьком, Миколою Воробйовим та Михайлом Григорівим.

Творчість Кордуна протягом десятиліть була заборонена в радянській пресі і поширювалася виключно в самвидаві та на Заході («Земля натхненна», «Пісні піднебесні», «Славля»). Поет розробив неповторну форму медитативного верлібру, що базувалася на язичницьких архетипах, первісній сакральності землі, вогню, дерева та космічному відчутті предковічного буття.

Після здобуття незалежності очолював культовий часопис «Світо-вид» і став лауреатом премій імені Володимира Винниченка та «Благовіст». Його поетична герменевтика є вершиною українського модерного сакрального вірша.

Теми: Київська школа поезії · сакральний верлібр · язичницькі архетипи · земля і космос · літературний андеґраунд