На вулиці стоять гарматногруді танки,
Пороша вкрила спини броньові.
Не на парад, здається, а в атаку
Загримотять в скаженій куряві…
І той сніжок, що кришталем іскриться,
Згорить мов порох. І дрімотна ніч
Впаде під гусінь, наче біла птиця,
Впритул прострелена болванкою між віч.
І вже її нічим не воскресити,
Як тисячі ночей, убитих на війні.
Пороша сіється через небесне сито,
Сніжинки грають в жмурки на броні.
Тривожна урбаністично-батальна замальовка фронтової зими, де краса першого невинного снігопаду конфліктує з німою загрозою застиглих бойових машин.
Вірш безпосередньо відтворює фронтові реалії Другої світової війни, пережите поетом на передовій під час зимових кампаній. Образ танків на нічній вулиці прифронтового поселення навіяний очікуванням світанкового наступу.
Твір відбиває перехідний стан фронтового буття: оманливе затишшя перед кривавим боєм, коли естетичне замилування снігом загострює трагічне усвідомлення крихкості людського життя та навколишнього світу.
Вірш написано п'ятистопним ямбом із чергуванням жіночих і чоловічих клаузул, що надає мовленню карбованості, суворої енергії та маршового тяжіння.
Твір організовано у три чотиривірші (катрени) з перехресним римуванням (АбАб), де чіткий класичний метр контрастує з вибуховою метафорикою.
Вірш тримається на граничному художньому контрасті між ніжною пластикою природи та жорстокою металевою сутністю війни: сніжинки, що безтурботно грають у жмурки на холодній броні, і «гарматногруді танки», готові щомиті перетворити цю кришталеву тишу на пекло.
Разючим є образ дрімотної ночі, персоніфікованої як «біла птиця», яка «впаде під гусінь», «впритул прострелена болванкою між віч». Цей оксиморон поєднує безпорадну чистоту жертви з тупою, безжальною міццю бронебійного снаряда, символізуючи знищення спокою тисяч поколінь.
Фінальний образ пороші, яка сіється «через небесне сито», повертає до мотиву космічної байдужості буття, де краса продовжує сипатися на смертоносне залізо, створюючи пронизливий антивоєнний реквієм безіменним фронтовим ночам.
Теми: фронтові будні · пейзажно-батальна лірика · трагедія війни · антитеза життя і смерті · крихкість буття