Баю, баю
Яків Щоголів
Мати сина колихала,
Колихаючи, співала:
"Ніч заходе, треба спати,-
Коло тебе рідна мати.
Я тебе нагодувала
І сповила і приспала;
Колишу тебе й співаю:
Спи, дитино! Баю, баю!
Будеш ти рости помалу,
І нікому на поталу
Я не дам тебе, мій сину,
Поки ляжу в домовину.
Геть від нас усяке лихо:
Хай круг тебе буде тихо!
Над тобою я співаю:
Спи, дитино! Баю, баю!
Ти зростеш собі на славу,
Будеш мати силу жваву
І одягнешся в лудани,
Кармазинові жупани.
А поки рости ти будеш,
Та ту славу роздобудеш,
Я не сплю, тебе качаю.
Спи, дитино! Баю, баю!
Я знайду тобі коханку —
Чорнобривую панянку;
Оженю тебе, мій сину,
Та тоді хоч в домовину!
Спи ж, нехай Господь з тобою!
Ніч покрила землю млою.
Я не сплю, тобі співаю:
Спи, дитино! Баю, баю!"
1878
Про вірш
Ніжна, сповнена материнського трепету й тривоги колискова поетизує безмежну материнську любов та віру в щасливу козацьку долю сина на тлі неминучої минущості буття.
Історія
Створений у 1878 році твір згодом увійшов до збірки «Ворскла» (1883), де Щоголів послідовно втілював ідею збереження та художньої кристалізації народнопісенної традиції Слобожанщини.
У цьому вірші романтичне захоплення козацькою героїкою гармонійно поєднується з глибинним інтимним ліризмом: матерія колискової слугує містком між фольклорним обрядовим текстом і високою авторською лірикою харківської школи.
Форма
Написано чотиристопним хореєм із перехресним та суміжним римуванням; плавний ритм достеменно імітує монотонне заколисування люльки.
Мелодика підсилюється класичним сугестивним заколисувальним рефреном-приспівом: «Спи, дитино! Баю, баю!», що забезпечує гіпнотичну евфонію твору.
Як читати
Поезія розгортає сакральну материнську візію майбутнього дитини, де сплітаються архаїчні захисні замовляння («Геть від нас усяке лихо») та романтичний козацький ідеал («одягнешся в лудани, кармазинові жупани»). Світло материнської любові постає оберегом проти нічної пітьми.
Елегійний мотив домовини («Поки ляжу в домовину», «Та тоді хоч в домовину!») не затьмарює світлу тональність колискової, а надає їй філософської глибини, підкреслюючи самопожертву матері, сенс життя якої полягає у вирощенні та благословенні нового покоління.
Теми: материнська любов · колискова · козацька романтика · оберегова символіка · мотив минущості життя