Молитва
Євген Маланюк
Все упованіє моє
На Тебе, мій пресвітлий раю…
Т. Шевченко
Воркував голубий Іордан за її плечима,
Крильми срібними краяли вічну блакить голуби,
Її звали Марія.
— А як же вгадать твоє ім’я,
Що його десь шепочуть дрімучі дніпровські степи?
Там — під теплим вітром ніжно рипіли оливи,
Кедри широкошумні кликали в холодок…
…Чи це буде, коли молоком забуяє вишневий садок,
Чи не станеться в буряній ночі осінньої зливи?
Між нарцисами Назореї — біла лілея —
Під збанком з водою хилила смагляве плече…
— В басаманах ріллі, о кривава моя Галілеє,
Чорна праця землі степовую мадонну пече!
Між зеленої рути — блакитним барвінком встала,
На сорочці — не заполоч, то — закипіла кров…
Та недаром, недаром гарматами проорало
Трудну путь прийдешнім століттям через Дніпро!
Та недаром, недаром весь степ кістками засіян,
І на кожнім хресті придорожнім розіп’ято біль.
Припонтійським степам породи степового Месію,
Мадонно Диких Піль!
Про вірш
Трагічна молитва поета-воїна до образу Божої Матері та рідної землі, сповнена болю за зруйновані святині та віри у воскресіння народу.
Історія
Вірш відкривається епіграфом із Шевченкового 'Все упованіє моє...', підкреслюючи спадкоємність української релігійно-національної традиції.
Увійшов до збірки 'Земля й залізо', відображаючи складний духовний пошук Маланюка між християнським упокоренням і воїнським обов'язком помсти.
Форма
Гекзаметрично розлогий амфібрахій, що надає віршу псалмічного, літургійного темпоритму.
Широкі строфи переплітають сакральну біблійну лексику з географічними та історичними топонімами Дніпра й степу.
Як читати
Марія постає водночас як євангельська Богородиця над Йорданом і як страдницька іпостась самої України, чиє ім'я шепочуть дрімучі степи.
Поет приносить Богові свій біль вигнанця, зізнаючись у гріховності зневіри, але благаючи про відродження спаплюженої батьківської землі.
Молитва Маланюка позбавлена пасивності: це сакралізація боротьби, де віра в Господа є водночас непохитною вірою у воскресіння нації.
Теми: молитва за Україну · Божа Матір · шевченківська традиція · сакральність степу · спокута і надія