Рейд
Олекса Влизько
За елеватором маяк
на роздоріжжі
бур і мряк
у білій піні,
наче в крейді, —
на урвищі
в зеленім рейді,
вогнями жовтими прорізуючи млу,
мов Прометей, напружує кайдани на валу
і в даль стремить,
де грім і шторм
у хаосі
первісних форм,
неначе ті титани, що повстали,
забарикаджують міжзоряні квартали
важкими хмарами,
дев'ятими валами,
розламуючи глиб під п'яними вуглами,
за гострими рефлектами
вогню.
За елеватором маяк
на роздоріжжі бур і мряк,
мов Прометей у хмар закляк.
А там, де чорний виднокруг
в скаженому оркестрові оглух, —
у трюмах — помпами — зализуючи рани,
в обвали вод летять стальні левітяни.
І повно в них людей, і зводять райни хрест
(за вдаром у бугшприт спадаючи на вест)
під стогін молитов, тортур і покаяння...
Регочеться норд-ост.
— Ця ніч для вас остання...
Останній рейс
і смерть...
...У склянки дзвонять чверть...
...Світання...
За елеватором маяк
на роздоріжжі бур і мряк
скорботно, тужно в хмар закляк.
ЖИВУ, ПРАЦЮЮ. Харків, с. 16-17.
Про вірш
Апокаліптично-експресіоністична балада про катастрофу людського буття у пащі розбурханого океану, де самотній маяк постає титанічним Прометеєм на межі космічного хаосу та всепоглинаючої смерті.
Історія
Твір надруковано у дебютній харківській збірці поета «Живу, працюю» (1927). Наприкінці 1920-х років радянська цензура вимагала від митців бадьорого соціалістичного оптимізму, проте Олекса Влизько часто виламувався за межі ідеологічних приписів, створивши шедевр українського мариністичного експресіонізму, насичений трагічним універсалізмом.
Глухота поета парадоксальним чином загострила його внутрішній слух: шум бурі, ревіння вітру й удари хвиль він відчував як грандіозну поліфонічну симфонію катастрофи, передаючи ритми шторму через колосальну напругу поетичного словника й несамовиту звукописну енергію.
Форма
Поезія написана різностопним (вільним) ямбом, довжина рядків якого пульсує від двостопних до шестистопних форм, точно імітуючи накочування й розбивання велетенських валів об скелі. Композиційне кільце (рефрен про маяк «на роздоріжжі бур і мряк») створює рамку античної трагедії, а складна схема римування (чергування суміжних аабб та охопних абба зв'язок) підкреслює дисонанс і злам ритмічного малюнка під час опису загибелі судна.
Як читати
Образна система вірша закорінена у світову міфологію та біблійну символіку. Маяк асоціюється з прикутим Прометеєм, який «напружує кайдани на валу» й протистоїть «хаосу первісних форм». На противагу маяку-рятівникові розбурхане море породжує руйнівних монстрів: океанські лайнери названо «стальними левітянами», що летять в обвали вод, а їхні щогли-райни «зводять хрест» — знак приреченості й неминучої Голгофи екіпажу.
Звуковий простір твору вражає моторошною експресією: «скажений оркестр», «стогін молитов», зловісний регіт норд-осту («Ця ніч для вас остання...») та металевий відлік суднових склянок. Автор досягає висоти справжньої екзистенційної драми, де людина кидає виклик фатуму й безвісті, а природа залишається величною, глухою і невблаганною суддею.
Теми: космічний шторм · прометеїзм · трагедія кораблетрощі · експресіонізм · екзистенційна боротьба