Мій дух бунтарський…
Олесь Гончар
Скажи, яку, Іудо, плату
За голову мою береш,
За скільки мічених, проклятих
Срібляників ти продаєш
Моє життя твоїм хазяям
У боягузливім листі?
Щоби у тернові засяяв
Я розіп’ятий на хресті!
Я знав війну, не знав я миру,
За праведні мої слова
Хай, може, ляже під сокиру
Моя чубата голова.
Її, оцінену в металі,
Сьогодні, може, до стовпа
В кривавому вогкім підвалі
Штандартен-фюрер відруба.
Але обдуреними будуть
Тобою тішені купці.
Хіба ти поведеш до суду
Нескорені думки мої?
Я вольним був, таким і буду,
Однаковим у всі часи.
Мій дух бунтарський, ти, Іудо,
Із тілом їм не продаси!
1943
Про вірш
Пристрасне таврування донощика-Іуди і декларація незламності вільного бунтарського духу перед загрозою катівні та страти окупантами.
Історія
Створений у 1943 році в умовах постійної загрози доносів з боку колаборантів і поліцаїв, які видавали гестапо втікачів із полону та підпільників.
Гончар, що жив під постійним ризиком викриття, висловлює презирство до зрадника, готового запродати людське життя за нацистські срібляники.
Форма
Чотиристопний ямб із чіткою перехресною римою, високим ораторським пафосом та євангельськими алюзіями (Іуда, тридцять срібляників, розп'яття, терновий вінець).
Композиція побудована як пряме звинувачення, що переростає у філософський гімн безсмертю людської думки.
Як читати
Зрадник у вірші постає універсальним образом Іуди, чия ницість протиставляється величі мученика, готового зійти на свою голгофу заради правдивого слова.
Навіть якщо кат (штандартенфюрер) у вогкому підвалі відрубає бунтівну голову, торгівці плоттю залишаться обдуреними: поневолити або стратити думку неможливо.
Утвердження «Мій дух бунтарський... із тілом їм не продаси» звучить як кредо нескореності особистості перед будь-якою тоталітарною машиною гноблення.
Теми: нескореність духу · викриття зради · Іуда · готовність до самопожертви · війна і підпілля · свобода