Даруйте радощі мої…
Василь Стус
Даруйте радощі мої
і клопоти мої —
нещастя й радощі мої —
весняні ручаї.
Просвітле небо аж кипить,
просвітле — аж кипить.
Блажен, хто не навчився жить,
блажен, хто зна — любить.
О, кара земле, окрай гри,
бери мене, бери,
спасибі, що вгорі кипить
сонце — угорі!
Спасибі, що росте трава
і що душа жива,
і що біліє голова,
і кільчиться трава.
Спасибі, коли ти є ти,
що ти — це ти і ти,
що досить руку простягти —
і край, і грай, і ти.
І золота твоя габа —
на руті, йа піску,
і на руках, і на губах,
і на моїм віку.
Пробудь же завжди молодим,
пробудь же молодим,
в святому літеплі води
ти сам стаєш святим.
І хай-но очі як вода,
хай — як жива вода —
але ж бо й горе — не біда,
і горе не біда.
VI.1969
Про вірш
Гімн космічній вдячності буттю, весняному оновленню природи та жертовному вмінню любити всупереч усім ударам долі.
Історія
Датований червнем 1969 року. У цей період Василь Стус активно працював над текстами, які згодом увійшли до легендарної збірки 'Веселий цвинтар' та рукопису 'Зимових дерев'.
Попри наростання репресивного тиску, цькування з боку КДБ та блокування будь-яких видавничих перспектив, Стус зберігав дивовижну здатність до світлого, майже францисканського переживання краси буття.
Вірш фіксує одну з найвищих точок духовної рівноваги поета, де любов і примирення зі світом стають джерелом непохитної внутрішньої стійкості.
Форма
Мелодійний чотиристопний ямб із багатством анафор ('спасибі, що...', 'блажен, хто...'), тавтологічних повторів та пісенних рефренів.
Світла звукописна організація рядків викликає асоціацію з весняним передзвоном струмків та одухотвореним молитовним славослів'ям.
Як читати
Головна філософська максима вірша — 'Блажен, хто не навчився жить, блажен, хто зна — любить': поет протиставляє цинічному пристосуванництву щире, нелукаве відкриття серця світові.
Подяка землі за траву, сонце та живу душу підносить ліричне переживання до рівня літургійної молитви вдячності Творцеві за дар життя.
Парадоксальний висновок 'але ж бо й горе — не біда' свідчить про перемогу стоїчного духу над стражданням: біль переплавляється у вищу мудрість і чистоту.
Теми: радість буття · вдячність і любов · весняне оновлення · стоїчна мудрість · духовне очищення