Напередодні свята…
Василь Стус
Напередодні свята,
коли люди метнулися по крамницях,
виносячи звідти шпроти, смажену рибу,
шинку і горілку з перцем,
якийсь дивак, обутий в модні черевики
(такі тиждень тому були викинули
в універмазі “Україна” — двадцять два
п’ятдесят з навантаженням — дитячі штанці
вісімнадцятого розміру), облився чортівнею
і підпалив себе.
О, він горів, як порося, смажене примусом,—
налетів на людей, що культурно собі стояли
в черзі за цитринами.
Порозбігалися усі як один:
від нього так несло смаленим —
носа було навернути ніяк.
На щастя узялося кілька міліціонерів,
одразу вкинули його в машину
і помчали в бік Лук’янівки.
А черги ми таки достоялись. Аякже:
що то за святковий стіл без цитрин?
Про вірш
Шокуючий репортажний вірш у прозі про самоспалення патріота на Хрещатику та жахливу байдужість міщанського натовпу, зайнятого чергою за святковими цитринами.
Історія
Твір прямо відгукується на історичну подію 5 листопада 1968 року — самоспалення колишнього політв'язня Василя Макуха на Хрещатику на знак протесту проти поневолення України та інтервенції в Чехословаччину.
Стус був одним із небагатьох митців, хто зважився увічнити цей акт героїчної жертви в художньому слові, включивши твір до збірки «Веселий цвинтар».
Вірш безжально фіксує контраст між трагедією героя та споживацьким ажіотажем радянських громадян у чергах напередодні жовтневих свят.
Форма
Вірш у прозі з напруженим ритмом репортажної хроніки, пересипаний автентичними побутовими деталями («універмаг Україна», «двадцять два п’ятдесят з навантаженням»).
Використання різкого емоційного контрасту між високим жертовним вогнем людини-смолоскипа і ницим інтересом до дефіцитних цитрин.
Як читати
Трагедія палаючої людини розгортається на очах обивателів, проте викликає в них не співчуття чи прозріння, а тваринне роздратування через сморід смаленого.
Блискавична реакція міліції, що пакує тіло в авто в бік Лук'янівської в'язниці, підкреслює злагодженість карального апарату в зачистці будь-яких проявів непокори.
Фінальна фраза («що то за святковий стіл без цитрин?») звучить як нищівний моральний вирок радянському суспільству, де дефіцитні лимони виявилися важливішими за людське життя й свободу.
Теми: самоспалення Василя Макуха · байдужість натовпу · черга за цитринами · радянський побут і дефіцит · жертовність проти міщанства