Косарі
Яків Щоголів
Ще роса з житів не спала,
Ми взяли бруски й клепала
І з зорі
Гострим коси, в ручку йдем,
Колос під ноги кладем —
До зорі.
Пройдем гони, другі й треті,
А жита як очерети —
Не проб'єм;
Тягнем коси — так блищать,
Вдарим в жито —
аж бряжчать, —
Ми все йдем.
Жовте жито переспіло,
Тим і спину надломило —
Аж болить;
Нуте ж, нуте, косарі,
Недалеко до зорі, —
Потягніть!
День заходе, сонце сяде,
Кашовар таган наладе
Над огнем,
Сядем ми до казана,
Поїмо куліш до дна
Й оддихнем.
На покоси впали роси,
Не бряжчать об жито коси
На ланах,
І до ранньої зорі
Позаснули косарі
На стернях.
1877
Про вірш
Картина натхненної, хоч і виснажливої хліборобської праці, сповнена бадьорого ритму селянського косарського гурту, світлої солідарності та гармонійного вечірнього спочинку.
Історія
Поезія належить до зрілого періоду творчості Якова Щоголева 1870-х років і увійшла до його дебютної збірки «Ворскла» (1883), де становить один із найяскравіших зразків виробничо-побутової лірики.
Твір органічно вписаний у традиційний слобожанський хліборобський уклад: косовиця постає як сакралізований етап річного календарного циклу, де колективна звитяга на ниві єднає людей у спільній невтомній праці від зорі до зорі.
Форма
Вірш побудований на витонченій шестирядковій строфі (секстині) з виразним чергуванням чотиристопного хорея в основних рядках та усіченого двостопного рефренного рядка (ааbссb).
Уривчаста, пульсуюча метрика імітує розмірені помахи коси («Тягнем коси — так блищать, / Вдарим в жито — аж бряжчать»), а багатий алітераційний звукопис дзвінких та шиплячих приголосних передає металевий брязкіт сталі об стебла.
Як читати
Образна система зосереджена навколо архаїчного протистояння людини і стихії ниви: стиглі густі жита постають могутніми, як «очерети», вимагаючи граничного напруження селянських сил, що поетизується через категорію чесної праці.
Символіка зорі обрамлює твір, знаменуючи початок і звершення трудівництва, а спільний чан кулешу біля кашоварового багаття виступає символом братнього єднання, родового затишку та заслуженого спокою після денної битви за урожай.
Теми: хліборобська праця · косовиця · селянський побут · Слобожанщина · людина і природа