Богдан-Ігор Антонич

Про автора

Богдан-Ігор Антонич (1909–1937) — лемківський геній, який прожив лише 27 років, створивши найяскравіший пантеїстичний міф в українській поезії.

Син греко-католицького священника з мальовничої Лемківщини, Антонич блискуче закінчив Львівський університет і створив поетичну мову небаченої сили, де християнська містика сплелася з язичницьким буйством природи.

Його рядки «Антонич був хрущем і жив колись на вишнях...», «Росте антонич, і росте трава...» стали гаслом повернення людини в лоно живої космології. Поет відчував себе братом рослин, звірів і зірок.

Він помер у Львові від запалення легень після операції на апендициті, не доживши навіть до 28 років, але його книжки «Три перстені» та «Книга Лева» назавжди змінили український модернізм.

Теми: пантеїстичний захват · хрущі над вишнями · лемківська міфологія · зелена євангелія · космічне братерство