Баляда про скромність
Іван Драч
— Не вистачає йому скромності! —
Кричало круг мене голодне кодло
Скромних графоманів і чесних заробітчан.
— Так, трохи не вистачає йому скромності! —
Великодушно погодились поважні дяді,
Поблажливо дивлячись з критичних Говерл.
— Людський глас — глас божий.
Вирішив я: “Треба зайти до Скромності”.
Купив пучок осніжених конвалій
І сизий флакончик парфумів,
Чесучевий плащ кинув на руку.
В кімнату взійшов — і остовпів, подивований:
П’яне опасисте бабисько лежить на дивані,
І смокче цигарку, і зирить презирливо скоса.
Знизавши плечима, я вийшов у клекіт людський.
… Поламавши стонадцять доріг,
Мимо тронів Апломбу і Слави
Брів обридливо — і мімоволі
Затялась моя думка оскомою:
“Треба ж зайти до Скромності”.
Послизнувшись на пам’яті,
Передчуваючи стрічу, хильнув для хоробрості,
Купив цигарок ментолових, взяв “Спотикач” по дорозі,
Не стукаючи, ввірвався:
Стоїть дівча наполохане, смокче зорю-карамельку,
Русу косу розплітає, вронивши приколки долі…
Про вірш
Їдка сатирична балада-памфлет проти сірої безплідної критики та заздрісних посередностей, які вимагають 'скромності' від яскравого самобутнього таланту.
Історія
Написана у відповідь на хвилю офіціозної радянської критики, яка звинувачувала молодого Драча у 'формалізмі', 'зарозумілості' та браку партійної скромності після виходу його перших творів.
Вірш став бойовим маніфестом шістдесятників за право митця на вільний творчий експеримент і масштабно-бунтівне мислення.
Форма
Вільний тонічний вірш із сатиричними діалогами, зниженою публіцистичною лексикою та ритмічними спалахами іронії.
Композиція побудована як драматизована сцена цькування поета графоманами й поважними критиками з 'критичних Говерл'.
Як читати
Вимога 'скромності' демаскується автором як замаскована заздрість бездарних заробітчан від літератури до живого, непідвладного шаблонам таланту.
Драч із сарказмом демонструє, що сірість прагне зрівняти всіх під свій убогий стандарт, називаючи сміливість мислення гординею.
Поет обирає право бути собою, стверджуючи, що справжнє мистецтво народжується не з покірної скромності перед авторитетами, а з відваги горіти й шукати нових обріїв.
Теми: сатира на критику · свобода творчості · заздрість сірості · бунт проти шаблонів · шістдесятництво · право на талант