Чому ти серце, все болиш частіш?..
Іван Драч
Чому ти серце, все болиш частіш?
Пора б тобі вже бути бронзовіш,
А ти кипиш, од муки розпанахане,
Вогонь горить буйніш — не тихне і не тахне.
Я чую, як в мені у золотім вогні
Жар-птиця фенікс зводиться на дні,
Як бавить пір’я, як поводить оком
І в кожні пологи разить електрошоком.
До краю розшматовує істоту,
Буденну і тверду мою достоту,
Дощенту вимордовує, розкраює,
Жахає пеклом, де там к бісу раєм!
Злітає, мов з гнізда, ламає жахно ребра,
Душі бездушно полишає жебра,
Із лютістю нещадною мене
Лиш попелом на сторони війне
І геть злітає горда — неймовір’я, —
Мені перо лишивши, мале пір’я,
Яким пишу про клекіт сонця спомин,
Весь знищений і чорний — в сажі комин!
Я довго гою свої дивні рани,
Все кутаю в канупери й катрани,
Закаююсь горіти в тому грищі,
Ледь зводжуся на власнім попелищі!
Аж чую — знов! Знов золоте пташатко
Мене жахає вогняним початком,
В’є фенікс знову золоте гніздів’я,
Меча загнавши в душу по руків’я!..
Про вірш
Драматичний діалог зрілого митця із власним зболеним серцем про незгасний вогонь творчості, ціну натхнення та невмирущу силу відродження з попелу.
Історія
Вірш написаний на зламі 1970–1980-х років (збірка «Шабля і хустина», 1981), коли Драч підбивав проміжні підсумки власного життєвого й творчого шляху після десятиліть виснажливої боротьби з радянською цензурою та компромісами доби застою.
У творі відчутна втома ліричного героя від пережитих втрат, але водночас звучить категорична відмова від життєвої бронзовості й духовного заспокоєння.
Форма
П'ятистопний ямб із парним і перехресним римуванням. Напружена, рвана інтонація відтворює аритмію хворого, збудженого серця поета.
Як читати
Ліричний сюжет відкривається риторичним докором серцю: «Пора б тобі вже бути бронзовіш, а ти кипиш, од муки розпанахане». Бронзовість — це символ застиглості, офіційного статусу та мертвого спокою, якого поет інстинктивно жахається.
Кульмінацією твору виступає образ Жар-птиці Фенікса, що прокидається на дні поетової істоти в золотому вогні та щоразу «разить електрошоком». Творчість постає як болісне, але єдино рятівне самоспалення заради нового духовного воскресіння.
Теми: самоаналіз митця · біль і натхнення · образ фенікса · відмова від компромісу · філософська елегія