Ода чесному боягузові

Іван Драч

Ти вбив свій горизонт і небо отруїв,
Дав дулю сонцеві і плюнув в очі хмарі.
Живеш повзком і помисли свої
Ростиш в клоаці з підлістю у парі.

Багатогранний ти, аж круглий, ніби вуж,
Білоголовий метр із чорним піднебінням.
Співаєш пісню все одну і ту ж,
Що рахітичне наше покоління.

Так! Ми не густо кричимо “ура”,
“Ура” в нас пахне хлібом і станками.
А здохнути тобі давно прийшла пора,
А нам – покласти на язик твій камінь.

Люблю я Вас і віддаю чолом —
Стружу для Вас міцні дубові мари.
Пишіть!
Колись мій Тузик за столом
Перечитає Ваші “мемуари”.

“Прапор”, 1, 1963

Про вірш

Гнівний сатиричний памфлет проти міщанського боягузтва, лицемірства та конформізму тих, хто прикриває власну ницість фальшивою турботою про мораль.

Історія

Твір написаний у розпал ідеологічного цькування молодих шістдесятників з боку радянського партійного апарату та консервативної спілки письменників після виступів Хрущова в 1962–1963 роках. Поет викриває таврувальників нового покоління, котрі за затишні пайки та посади зраджували власну совість.

Жанр антиоди або сатиричної оди дозволив Драчеві скористатися шевченківською традицією громового викриття фарисеїв і пристосуванців.

Форма

Твір написаний п'ятистопним ямбом із перехресним римуванням (abab). Інвективна інтонація, риторичні вигуки, саркастичні тропи та різкі зневажливі метафори підкреслюють безкомпромісний громадянський пафос.

Як читати

Адресат оди — узагальнений образ догідливого радянського чинуші від культури: «Ти вбив свій горизонт і небо отруїв, дав дулю сонцеві і плюнув в очі хмарі». Його кругла, слизька постава вужа з «чорним піднебінням» є вбивчою карикатурою на боягуза, який заздрить молодим і таврує їх як «рахітичне покоління».

Поет із гордістю приймає цей закид, перекодовуючи його у високу трудову етику шістдесятництва: «Ми не густо кричимо 'ура', 'ура' в нас пахне хлібом і станками». Твір стверджує несумісність справжньої поезії з підлою пересторогою рабської душі.

Теми: громадянська сатира · викриття конформізму · шістдесятники і цензура · інвектива · моральний вибір

Усі поети