Давня легенда
Олексій Кацай
Мовчазно з простору відстані робить
зоряна яхта в сузір’ї Кіля
й розповідає зістарілий робот
нам про планету Земля
Слухаємо молоді та дурненькі
зопалу блиск не сховавши очей
з вуст механічних лункі побрехеньки
про батьківщину людей
Ніби колись не у небі під небом
в колі пекельнім самотніх думок
чоловіки скаженіючи з ребер
з крику творили жінок
Ті ж свої груди на двоє роздерши
половинки їм сердець віддали
аби вони закривавлені вперше
біль відчувати змогли
Вчилися ріки текти в океани
мудрі рослини створили степи
не спромоглось лише людство у рани
вкласти потрібні частки
Пошуку їх лабіринт знавіснілий
відчаєм віри людей катував
і непомітно Земля здаленіла
зникла між зоряних лав
В спогадах людських планета втонула
наче у хвилях морських материк
час збаламучений сиплеться мулом
на скам’янілий чийсь крик
Та ще пронизують обрій дороги
ще у слідах проступа згусла кров
Тут обірвав свою розповідь робот
бо за мастилом пішов
Потім коли обпалило скафандри
протуберанцями Альфи Киля
ти шепотіла “а може й насправді
є та планета Земля?..”
Про вірш
Щемлива космологічна притча про робота, котрий переповідає мандрівникам міф про забуту планету Земля, поки протуберанці чужого сонця палять скафандри.
Історія
Один із найзворушливіших зразків філософської фантастики Кацая, де осмислюється доля далекої постапокаліптичної пам'яті людства.
Твір розвиває мотив утраченого раю та архетип далекої колиски роду, витісненої у сферу фантастичних казок.
Форма
Оповідний вільний вірш із переходами в ритмізований дольник, побудований як драматичний діалог і стороннє спостереження.
Контраст сухого прозаїчного епізоду (робот іде за мастилом) і піднесеного ліричного шепоту підкреслює амбівалентність ситуації.
Як читати
Робот виступає парадоксальним хранителем людської міфології, пам'ятаючи деталі земного раю краще за біологічних нащадків людини.
Побутова деталь — відхід за мастилом — підкреслює машинну обмеженість носія пам'яті, на противагу живій тривозі мандрівників.
Фінальний шепіт крізь спалені скафандри («а може й насправді є та планета Земля?..») підносить віру в існування Батьківщини до рангу священного сумніву.
Теми: давня легенда · пам'ять про землю · робот і людина · втрачена колиска · космічна ностальгія