Грабіжники могил
Олексій Кацай
В пригод запаморочливому вирі
зненацька впав я на шляхів розкриллі
відчувши що не зможу більше красти
в забутих склепах зоряних династій
І зморений мов динозавр останній
степ сивий зачаївся у чеканні
хоч гучно з пляшки вибиває корок
мій вічно п’яний друг-парапсихолог
Зрадливі гості чорної безодні
ми з ним нерідко як оце сьогодні
скарб відкопавши Дрейків або Дракул
сідали поряд а частіше маком
І віщуни щось тихо белькотіли
душа була віддалена від тіла
жовтіло листя з хворого коріння
й під сонцем місце наше було в тіні
А ми з ним нічого не відчували
і кладовища потоптом топтали
й знайшовши манну божеської зливи
в пакетах продавали оте диво
Та ось злодійкуваті наші лиця
невдач зібгала злидня-моровиця
і коло часу навкруги статечно
змика охайна мертва порожнеча
“Ми життєздатні та не життєдайні”
сичим від алкоголю одностайні
і засипає ніч чорнющим глеєм
розритий схил між небом та землею.
Про вірш
Гнівний морально-філософський осуд мародерів і гробокопачів, котрі заради тлінного золота оскверняють прадавні кургани й розривають зв'язок поколінь.
Історія
Поезія написана з приводу масового пограбування скіфських та давньоруських курганів на Полтавщині «чорними археологами» у 1990-ті роки.
Кацай виступає як захисник сакрального простору українського степу, де могили предків є осередками історичного духу.
Форма
Енергійний чотиристопний дактиль або амфібрахій із різкими чоловічими римами, що передають глухі удари заступів у нічній темряві.
Звукова організація насичена похмурими гортанними та шиплячими приголосними, що передають атмосферу гріха й прокляття.
Як читати
Розкопування курганів трактується не просто як кримінальний злочин, а як духовне самогубство нації, що продає кістки батьків за фальшивий зиск.
Золото могил постає отруєним і проклятим металом, що несе руйнацію і безчестя в дім грабіжника.
Степ у Кацая постає живим суддею, чиє нічне мовчання і вітер над розритими ямами готують невідворотну відплату святотатцям.
Теми: грабіжники могил · сакральність курганів · степ і предки · прокляття мародерів · історична пам'ять