Пуп’янок
Олексій Кацай
Звивається сузір’їв огудиння
перетинаючи Чумацький Шлях
і пуп’янок з рипучого каміння
гойдаючись на зоряних вітрах
здіймається кудись Протуберанці
кружляють як вогненні упирі
та надсилає він вночі і вранці
биття сердець ледь чутні позивні
і в неродючій тиші заплетає
стеблом орбіти відстані круті
бо він з насіння достеменно знає
що у природі мертвого немає
що всесвіт виникнув лише тоді
коли його щось всесвітом назвало
радіохвилі зливши в голоси
та й щоб живе в живому не блукало
з’єднало в мову простори й часи
Політ планет — людини достигання
і ця найважливіша з таємниць
ховається десь у нашаруванні
міжгалактичних чорних блискавиць
бо знає що за нею у гонитві
зірвати схоче невблаганна ніч
той пуп’янок що квіткою розквітне
із приймочками
піднятих
облич.
Про вірш
Масштабна космогонічна поема-мініатюра про незнищенність і всеєдність життя, де Всесвіт розквітає живим пуп'янком через набуття мови й людської свідомості.
Історія
Один із центральних натурфілософських творів Кацая, що базується на ідеях ноосфери академіка Вернадського та східних космогонічних вченнях.
Вірш демонструє перехід поета до масштабних монолітних верлібрових структур із високою метафоричною щільністю.
Форма
Монументальний астрофізичний верлібр із внутрішніми римами, багатими алітераціями та лейтмотивною градацією образів.
Безперервний синтаксичний потік передає невпинність космічної еволюції від первинного каміння до квітки розуму.
Як читати
Пуп'янок із рипучого каміння, що звивається через Чумацький Шлях, втілює ідею панпсихізму — відсутності мертвої матерії у світі.
Концепція мови як першопочатку: Всесвіт постав лише тоді, коли з'явився спостерігач, здатний назвати його і переплавити радіохвилі на голоси.
Політ планет ототожнюється з дозріванням людства, а квітка Всесвіту розкривається приймочками піднятих до неба облич.
Теми: пантеїзм · всесвіт як організм · ноосфера · вічність життя · сила слова