Закон черги

Олексій Кацай

Навпіл розтято серця і осердя
здерто гримасами з лиць людські риси
вже не страшні ні хвороби ні списи
бо у скафандрах вийшовши з лісу
нам задарма пропонують безсмертя
наче голодному варево з дерті
вгору здійнявши скоцюблені пальці
чи то прибульці а чи то блукальці
і мерехтять у пітьмі неозорій
мо’ трухляки а мо’ вранішні зорі
в час коли ми аж по вуха у смерку
безлад довірливий юрмища людства
в координатах злоби і жмикрутства
у кострубату ладнаємо чергу
і розучившись любити й жаліти
в сутінках сутності стислого світу
змінюємо математику волі
впалих зібгавши надгеометрічно
і за безсмертя вбиваючи звично
на арифметику наших підборів
й очі біліють неначе від плісняви
в дивній місцевості без видноколу
в мить відкриття світового закону
про пропорційність жадоби і тісняви

Про вірш

Гротескна антиутопія про дегуманізацію людства у нескінченній черзі за фальшивим безсмертям від чужинців, викриття закону жадоби й тісняви.

Історія

Поезія спирається на колоритний і водночас травматичний радянсько-пострадянський феномен черги — символу дефіциту, приниження людської гідності та боротьби за виживання ліктями. Кацай перетворює побутовий побут черги на науково-фантастичну антиутопію.

Твір звучить як гостре застереження проти легковажної віри в чужинські технологічні «чудеса», за якими криється остаточна втрата здатності любити й жаліти.

Форма

Стрімкий тонічний дольник із чергуванням багатих і неточних рим, що передає штовханину, тисняву та озлоблений гул у натовпі.

Як читати

Сюжетний парадокс полягає в тому, що істоти у скафандрах («чи то прибульці а чи то блукальці») пропонують людству дар безсмертя задарма, наче голодному місиво з дерті. Проте реакцією юрми стає не вдячність чи духовне єднання, а звіряча штовханина у кострубатій черзі.

Люди забувають співчуття, змінюючи «математику волі» на дріб'язкову «арифметику підборів». Кацай виводить нищівний світовий закон пропорційності жадоби і тісняви: що більша егоїстична жадоба отримати благо за рахунок іншого, то глибша задуха в суспільстві.

Теми: антиутопія · закон черги · фальшиве безсмертя · дегуманізація · фантастична сатира

Усі поети