У тьмі, як море, сад шумів
Володимир Свідзінський
У тьмі, як море, сад шумів.
Десь билися огненні крила,
Вода лилась і плюскотіла,
І грім розкотисто гримів.
Але затихло все поволі.
Між хмарами в височині
З'явились галяви ясні,
І осрібнилися тополі:
Тоді вікно розкрив я в сад
І довго в світлім супокої
Вдихав солодкий аромат
І чисту свіжість ночі тої.
Край мене на твоїм вікні
Прозірчасто сплелися тіні,
І радісно було мені,
Що ти так близько в сій годині.
Я згадував слова твої,
Твій зір, отінений глибоко…
Твій образ був в душі моїй,
Тебе любив я одиноко.
І видавалося мені,
Що я не розлучавсь з тобою,
Що дух твій віє наді мною,
Тебе покинувши вві сні.
Про вірш
Нічна буря в саду, де гуркіт грому й огненні крила блискавиць змінюються срібним супокоєм тополь під першими зоряними галявинами неба.
Історія
Твір входить до збірки «Ліричні поезії» (1922) і є класичним зразком романтичної нічної мариністики, перенесеної на сад.
Свідзінський віртуозно фіксує момент переходу від грозового хаосу до космічного умиротворення душі.
Форма
Чотиристопний ямб із вивіреним чергуванням кільцевого та перехресного римування.
Динамічний звуковий малюнок: гуркіт приголосних [р], [г], [д] у першій строфі плавно переходить у сріблясті свистячі та сонорні [с], [л], [п] у фіналі.
Як читати
Буря в саду розгортається крізь потужну метафору морського шторму: темрява шумить, мов океан, а блискавиці б'ються «огненними крилами».
Стихання бурі приносить відчуття небесного прозріння: між хмарами відкриваються чисті ясні галявини неба, а змочені дощем тополі починають світитися сріблом у місячному світлі.
Розкриття вікна в оновлений сад символізує відкритість людської душі назустріч очищеному буттю, де після бурі запановує світлий і глибокий спокій.
Теми: нічна гроза · сад як море · осрібнені тополі · вікно в сад · спокій після бурі · збірка Ліричні поезії