Володимир Свідзінський

Про автора

Володимир Свідзінський (1885–1941) — геніальний поет мовчазного герметизму, чистий голос внутрішньої свободи й містики слова, закатований радянською владою.

Народився в селі Маянів на Вінниччині в родині священника. Закінчив Кам'янець-Подільську духовну семінарію та Київський комерційний інститут. Працював коректором і редактором у видавництвах Харкова, ведучи замкнений спосіб життя й свідомо уникаючи будь-якої участі в радянському агітаційному літпроцесі.

Прижиттєво видав три скромні збірки («Ліричні поезії», «Вересень», «Поезії»), що пройшли майже непоміченими радянською критикою, але викликали захват у справжніх поціновувачів поезії. Свідзінський створив неповторний герметичний всесвіт, де панували тиша, вогонь свічки, шепіт трав, архаїчні міфологеми та глибоке відчуття присутності вічності в кожній миті буття.

У жовтні 1941 року під час панічного відступу радянських військ із Харкова був заарештований НКВС і разом з іншими в'язнями живцем спалений чекістами в покинутому сараї в селі Непокрите. Василь Стус вважав його поезію вершиною українського модернізму.

Теми: мовчазний герметизм · вогонь і самотність · вереснева тиша · містика природи · трагедія жовтня 1941