1.
Вернули з поля голуби,
Став мирний вечір коло хати.
Забудься денної турби:
Вернули з поля голуби,
Німіє вітер голубий,
Не сміє листя колихати...
Вернули з поля голуби,
Став мирний вечір коло хати.
2.
Крізь темні віти черешень
Чуть світиться стяга черлена:
Вмираючи, жаріє день
Крізь темні віти черешень.
Виводить місяць хорошень
Зірниць нечисленні племена;
Крізь темні віти черешень
Чуть світиться стяга черлена.
Канонічний зразок витонченої віршової форми — тріолет про повернення голубів із поля та настання благословенного вечірнього спокою коло хати.
Володимир Свідзінський був блискучим майстром строгих класичних твердих форм (сонет, тріолет, рондо), які він насичував суто українським пасторальним змістом.
Твір звертається до традиційного подільського сільського вечора, де звичайна картина повернення птахів додому стає образом вищої гармонії буття.
Строга канонічна форма тріолета: восьмивірш на дві рими за схемою АВаАаbАВ із обов'язковим повтором першого, четвертого і сьомого рядків, а також другого і восьмого.
Чотиристопний ямб бездоганного ритмічного малюнка з м'якою, заколисуючою звукописною організацією.
Рефрен «Вернули з поля голуби, / Став мирний вечір коло хати» діє магічно й заспокійливо, закликаючи душу забути всю денну метушню й турботи.
Образ «голубого вітру», що німіє і не сміє колихати листя, олюднює природу, яка затамовує подих перед священним таїнством вечірнього відпочинку.
Тріолет доводить можливість досягнення абсолютного естетичного спокою через досконалість форми та чистоту простого житейського образу.
Теми: тріолет · тверда форма · вечірній спокій · голуби коло хати · пастораль · гармонія