Дитинство
Володимир Свідзінський
Рушив вітер ясенові віти,
Сколихнув шумку свою колиску.
А від сходу,
крізь запону листя, –
Повінь блиску.
Білі ружі тепло засіяли,
Розсвітився промінь на леваді.
Я не сам:
таємний дух зо мною
В давнім саді.
То сміється дзвінко за кущами,
То в алею за собою кличе;
Промайне і зникне десь обличчя
Таємниче.
І чого ти криєшся від мене?
Поєднаймо, мила, дружні руки
Та й біжімо разом на поплави
Та на луки.
Все поділим: золото полудня,
Коників чечекання томливе,
Пахощі рясної конюшини,
Вітру співи.
І поділим плюскіт вод прозорих
На піщаній замілі в затінні,
І піймаєм рибку тріпотливу
В баговинні.
Аж тоді, як місяцева дужка
Заясніє в небі голубому,
Ти повернеш в теплу сутінь саду.
Я – додому.
Про вірш
Світла міфопоетична елегія про дитинство на Поділлі, сонячну леваду та зустріч із таємничим духом-дівчинкою у старому саду.
Історія
Тема втраченого раю дитинства є однією з наскрізних у ліриці Володимира Свідзінського. Його ранні роки минули серед мальовничої природи Поділля, де народні повір'я про духів саду, русалок та лісовиків були живою частиною дитячого світосприйняття.
Поезія відображає неоромантичне прагнення повернути первісну чистоту зору, коли світ сприймався як безкорисливе диво.
Форма
Шестистрофний твір із класичними чотиривіршами, де чергуються чотиристопні та тристопні ямбічні рядки з дактилічними закінченнями.
Винятково світла вокалічна партитура, насичена голосними [і], [а], [о], що створює атмосферу сонячного сяйва.
Як читати
Сад постає одухотвореним сакральним простором, де розквітають білі ружі, а крізь запону ясенового листя ллється повінь вранішнього світла.
Образ «таємного духа», що з'являється в подобі дівчинки, уособлює музу дитинства, рідну душу або двійника ліричного героя. Разом вони ділять багатства природи: золото полудня, тріск коників, пахощі конюшини й плюскіт річкових вод.
Вечірнє розлучення наприкінці дня («Ти повернеш в теплу сутінь саду. / Я – додому») знаменує неминучий перехід від дитячої гармонії з природою до людської самотності дорослого життя.
Теми: дитинство · старий сад · дух природи · світло і радість · Поділля · пам'ять