Мільйони кружечків піни
Пливуть за водою каламутною;
З-під весла блискучі змійки
Розбігаються з піснею півчутною.
Крізь прозорий туман вода червоніє,
А там поверхня неначе з криці…
Поперед човна перникоза утікає —
Не дістанеш ніяк із рушниці.
Набрунились ліси на стрімких покотах;
Дико хмуряться скелі;
Розвила весна блакитний прапор,
Обсипала цвітом морелі.
Свіжий вітер з південного краю
Дзвінко пролітає верхами.
Золотисто-прохолодний ранок
Розливає блискіт над берегами.
Імпресіоністичний річковий етюд на Дністрі — блискучі змійки піни з-під весла, червона вода в тумані та дика качка-перникоза, що тікає від човна.
Річка Дністер посідала особливе місце в житті Свідзінського під час його перебування в Кам'янці-Подільському (1919–1925 роки). Її скелясті каньйони, вири та багата фауна надихнули поета на низку шедеврів акварельної лірики.
Вірш увійшов до збірки «Ліричні поезії» (1922) і є зразком найчистішого пейзажного споглядання.
Чотиристопний амфібрахій із плавним, весловим ритмом, що передає неквапливе погойдування човна на хвилях.
Багатство зорових і слухових образів: каламутна вода, що червоніє крізь туман, крицева гладінь ріки, пісня змійок піни.
Мільйони кружечків піни й блискучі змійки з-під весла змальовані з точністю художника-імпресіоніста, що вловлює невловиму гру світла на воді.
Образ перникози (пірникози — водоплавного птаха), яка спритно пірнає й утікає попереду човна так, що її не дістати з рушниці, вносить у вірш дух дикої свободи та недоторканності природи.
Поезія випромінює спокій мандрівника, який відмовляється від агресії мисливця на користь чисельного споглядання краси дністровського ранку.
Теми: Дністер · річковий етюд · перникоза · човен на воді · імпресіонізм · збірка Ліричні поезії