Селянине на вільній ниві!
Восени
Пригадай, як пішли у гніві
По майбутнє твої сини!
Драні… Темні… Голодні… Босі…
Сорочки зчервонила кров.
А дивись –
Півземлі і досі
Прикрашає ця хоругов!
І чутно вже величні кроки:
Це селяни земель усіх
Через мови, кордони, роки –
До своїх!
Північ. Захід. І схід. І південь.
Від морів, від станків, з лісів!
Київ, Дрезден, Калькутта, Відень –
Всі.
Селянине на вільній ниві,
Кров за правду повік жива!
Швидко, швидко твої щасливі
Жнива!
Пристрасний революційно-патетичний заклик до селянина згадати трагічну ціну здобутої свободи та відчути всесвітню солідарність пригноблених народів у боротьбі за нове майбутнє.
Вірш належить до раннього періоду творчості Євгена Плужника й увійшов до його дебютної збірки «Дні» (1926), що стала одним із найпотужніших поетичних свідчень доби української революції та визвольних змагань. У цьому творі поет осмислює долю селянина-трудівника, вивільненого соціальним зламом, у контексті всесвітньо-історичних зрушень.
Плужник полемізує з традиційним народницьким сентименталізмом, змальовуючи образ нового селянина не як пасивного страдника, а як активного творця власної долі, кровно пов'язаного з планетарною боротьбою за соціальну справедливість.
Твір написано різностопним амфібрахієм і дактилем із виразними тонічними зсувами, що створюють карбувальний, ораторський ритм наступального маршу та закличного трибунного слова.
Строфіка відзначається інтонаційно-смисловим дробленням рядків, де перехресне та суміжне римування з чергуванням чоловічих і жіночих клаузул підсилює драматичну експресію поетичного монологу.
Образна система твору будується на разючому контрасті між злиденним минулим («Драні… Темні… Голодні… Босі…») та всепереможною ходою вільного селянства. Червона сорочка, зрошена кров'ю, метафорично переростає у всесвітній бойовий стяг — хоругов визволення, що осяває півземлі.
Географічний каталог («Київ, Дрезден, Калькутта, Відень») узагальнює ідею планетарного масштабу революційного руху, де український хлібороб виступає братом трударів усіх континентів. Фінальний образ «щасливих жнив» переосмислює одвічну землеробську працю в категоріях історичної відплати, свободи та утвердження нового суспільного ладу.
Теми: доля селянства · революційне визволення · всесвітня солідарність · жертовність і боротьба · щасливі жнива