Він
Євген Плужник
Проминуть по днях десятиріччя,
Прийде радість інших поколінь,–
Але завжди
раз
на рік
обличчя
Обгортатиме глибока тінь!
Пам'ятатимуть дорослі й діти,
Хто в цей час в минулому помер!
Через віщо –
всім гудкам гудіти
Три хвилини –
як гули тепер!
Але завжди в подиху заводів
– Невмирущий в арміях машин! –
Поруч з нами
той,
кого в народі
Уквітчають коротенько –
Він!
І в обличчях радість біль пригорне:
У мільйонах втілений –
не вмер!
…І сотворять вічну пам'ять горни
З вдячністю, не знаною тепер!
…………………………………………………….
Проминуть, мов сон, десятиріччя
Болю, крові, боротьби і війн, –
Але вічна правда робітнича –
Він!..
Про вірш
Історично-трагедійний відгук на смерть Володимира Леніна (1924): вічна пам'ять поколінь про вождя робітничої правди.
Історія
Вірш написаний у січні 1924 року одразу після смерті Володимира Леніна, що стало величезним потрясінням для всього тогочасного суспільства.
Плужник увійшов до книги «Дні» з цим текстом, передаючи щире сприйняття події як всесвітньо-історичної трагедії.
Форма
Чотиристопний ямб із перехресним римуванням. Траурний, урочистий ритм поховального маршу з глибокими паузами.
Антитеза між радістю майбутніх десятиріч і глибокою тінню щорічної пам'яті.
Як читати
Постать померлого вождя змальована поза стандартним культовим глянцем — через образ глибокої тіні суму, що раз на рік огортатиме людські обличчя.
Для поета ключовим є образ «вічної робітничої правди», яку втілював покійний у свідомості мільйонів пригноблених трудівників.
Теми: пам'ять про вождя · січень 1924 року · робітнича правда · історична траурність · зміна епох