Розпочинає дні гудок о шостій
Євген Плужник
Розпочинає дні гудок о шостій,
Коли роси ще вітер не допив,
А там, вгорі, такі ясні і прості,
Пливуть рожеві зграї голубів…
Ще пішоходи холодком укриті, –
На передмісті десь ірже лоша…
І хочеться сказати кожній миті:
Не поспішай!
Але вже в'ється порох над базаром,
І синьоокий ранок мов засліп…
І закиплять, я знаю, незабаром
Купівля й продаж – боротьба за хліб!
І я іду, щоб десь продати м'язи,
Ще від учора стомлені напів…
І гаснуть, бліднуть відблиски топазів
На крилах голубів…
Про вірш
Світла індустріально-ранкова урбаністика: заводський гудок о шостій ранку, зграї рожевих голубів і щире благословення трудового дня.
Історія
Вірш увійшов до книги «Дні» (1926). Поет фіксує пробудження робітничого Києва з його заводами («Арсенал», фабрики Подолу та Шулявки).
Плужник відкидає вульгарний пролеткультівський схематизм, олюднюючи урбаністичний пейзаж світлими ліричними деталями.
Форма
П'ятистопний ямб із чергуванням жіночих і чоловічих рим. Бадьора, гармонійна ритмічна хвиля, що відтворює народження нового дня.
Мальовничий контраст між суворим заводським гудком і ніжною зграєю рожевих голубів у високому небі.
Як читати
Заводський гудок о шостій постає не сигналом каторги, а урочистим камертоном життя, що кличе місто до чесної спільної праці.
Іржання лошати на передмісті та політ голубів повертають урбаністичний простір до природної чистоти, викликаючи в душі поета щире прагнення сказати світові добре слово любові.
Теми: ранковий Київ · заводський гудок · рожеві голуби · початок дня · робітнича праця