Добринін
Борис Мозолевський
В кущі розбігаються дині,
Січеться ячмінь на крупу —
Начальник кар’єру Добринін
Свій “газик” жене по степу.
Він міг би командувать ротами,
Вести за собою полки.
За ним динозаврами ротори
На тлінність ідуть напрямки.
Ховайте, хабарники, скрині,
Лакузи, волайте “ура”!
А він — як праправнук Добрині
Чи просто нащадок добра.
Двох різних подоб двоголосся!
Голубка в очу — і стріла!
З такого, як в нього, волосся
Звелась по степах ковила.
Він схопить і бога за барки,
Коли той піткнеться тепер:
Йому б хоч півтонки солярки,
Бо завтра замовкне кар’єр.
І мчить його “газик” степами,
І рвуться за ним ячмені.
Кургани гудуть черепами,
Аж брижі ідуть по стерні.
Про вірш
Яскравий образ начальника кар'єру Добриніна — невгамовного степового лицаря праці, який рятує виробництво серед скіфських курганів.
Історія
Під час розкопок Товстої Могили та курганів біля міста Орджонікідзе Мозолевський тісно співпрацював із гірниками марганцевих кар'єрів. Виробничники нерідко допомагали вченим технікою та пальним.
Вірш присвячений реальному начальникові кар'єру Добриніну, чиє прізвище поет символічно асоціює з билинним богатирем Добринею та втіленням добра.
Форма
Чотиристопний ямб із перехресним римуванням. Енергійний, стрімкий ритм із технічними реаліями доби («газик», «ротори», «солярка», «кар'єр»).
Сміливе зіткнення архаїчного курганного степу та колосальних механізмів сучасної індустрії.
Як читати
Добринін постає сучасним богатирем, який зневажає лакуз і хабарників, опікуючись долею кар'єру та робочих людей.
У його вдачі поєднані залізна рішучість і степова поетичність: «Голубка в очу — і стріла!», а з такого волосся, як у нього, звелася ковила.
Контраст між гуркотом роторів і відлунням черепів у давніх курганах символізує складний діалог індустріальної доби з вічністю.
Теми: Добринін · гірничий кар'єр · людина праці · Орджонікідзе · кургани і техніка