Борис Мозолевський
Про автора
Борис Мозолевський (1936–1993) — видатний археолог, який знайшов золоту Скіфську Пектораль, і поет безмежного скіфського степу.
21 червня 1971 року під час розкопок кургану Товста Могила біля міста Покров Мозолевський власноруч розчистив у землі шедевр світового мистецтва IV століття до н.е. — золоту царську Пектораль масою понад кілограм.
У молоді роки він закінчив Військово-морське авіаційне училище, літав на реактивних винищувачах, а коли його скоротили за хрущовської реформи, майже десять років працював кочегаром у київських котельнях, потай пишучи антирадянські вірші.
Його лірика пронизана пахощами полину, свистом скіфських стріл і відчуттям кревної спорідненості з тисячолітніми кочовиками, що спали під українськими курганами.
Теми: золота пектораль · скіфський степ і полин · політ і небо · археологічне братерство · вічність курганів
- Арабатська Стрілка
- Балада про рідну пісню
- Балада про чорну тугу
- Варіація
- Високе небо дихало в пульсарах…
- Втеча
- Вільхи
- Вірність
- Гойдалка
- Громи на південь відгриміли…
- До читача (Жінка із передмістя)
- Добринін
- Дорога
- Дорогою стріли
- Елегія
- Живі мерці
- З Арсенія Тарковського
- За хмарами
- Залізобетонний полігон
- Зваба
- Земля Парфена Гречаного
- Його прихід
- Коні і місяць
- Криворізьке небо
- Ліричний жарт
- Літо в житах
- Маленький париж
- Монолог до мами
- Міраж
- На самоті
- На стежині коло кладки…
- Напруга
- Неоліт
- Ніч на Івана Купала
- Ніч у саду
- Нічний літак
- Освідчення
- Осінні сосни
- Половецький ідол
- Портрет в червоному
- Привид
- Приморськ
- Прощальні гладіолуси
- Прощання з літом
- Під небом Івана Піддубного
- Пісня акина
- Пісня вічної дороги
- Расулові Гамзатову
- Робота
- Світанок
- Синьооко зітхали озера…
- Скіфський степ
- Солдати Вітчизняної Ввійни
- Спогад про трьох запізнілих купальниць
- Стугоніло, гуготіло…
- Таїна
- Тим літом у Трахтемирові
- Третя рота
- У темноті
- Це ти, моя юносте? Здрастуй…
- Червень
- Через роки
- Шипшина
- Ще б книгу книг створити у безсонні…
- Я встав серед ночі і вийшов у степ…
- Із солдатського зошита
- Ірій