Ніч на Івана Купала
Борис Мозолевський
Феєрія
Неначе йду, а ти за мною вслід —
Бігом, бігом, спіткнулася, упала!..
А я й не втямлю, чи палає глід,
Чи ватри на узліссях на Купала…
Скажи, це ти чи це лише мана?
По вирвах гнізда в’ють потворні круки.
Мене ж і смерть і несмерть обмина,
А ти біжиш, зламавши білі руки…
У хитрих душу вижерла чума.
Душі нема! — кричать. Нема?! — не треба.
Душі нема?! — а хто ж вона сама —
З очищами, мов прірви, проти неба?
Вже ліс горить від спалахів суниць.
Жаринами під ноги ті суниці!
Біжи, біжи! Не крикну — зупинись,
Бо там тебе, як відьму, спалять ниці.
Нема повернень! І межі — нема!
Є тільки тьмяний вогник серед ночі.
Грозою розпанахана пітьма
Колюччям набивається ув очі.
Кудись пливуть бандури вздовж ріки.
Куди ж бо ви — з єдиною струною?..
І біла тінь коханої руки
На жовте листя падає за мною.
Про вірш
Містична романтична феєрія, де купальська магія переплітається з тривогою за чистоту людської душі перед лицем жорстокого світу.
Історія
Дохристиянські звичаї та міфологія прадавньої України глибоко надихали Мозолевського як історика та поета, що прагнув відчути пульс вірувань предків.
Водночас вірш віддзеркалює атмосферу задухи й морального переслідування вільнодумців на рубежі 1960-1970-х років, уподібненого до середньовічного полювання на відьом.
Форма
П'ятистопний ямб із пружною експресивною інтонацією, що відтворює напружений біг, миготіння багаття та спалахи блискавок.
Підзаголовок «Феєрія» виправдовує фантасмагоричний характер образності: палаючий глід, жарини суниць, бандури з єдиною струною.
Як читати
Купальська ніч стає ареною гострого екзистенційного протистояння: ниці обивателі кричать, що «душі нема», бо їхнє власне єство випалила духовна чума.
Образ коханої жінки, яка біжить лісом крізь вогонь суниць під поглядами круків, символізує беззахисну красу перед загрозою розправи.
Пливучі вздовж ріки бандури з єдиною струною стають трагічним символом незнищенності української пісні та культури посеред мороку ночі.
Теми: Івана Купала · купальська ніч · феєрія · переслідування краси · душа і бездушність