Третя рота
Борис Мозолевський
Випускникам останнього набору Оде
ської спецшколи ВПС, із лав якої
вийшли льотчики-космонавти СРСР
Георгій Добровольський та Георгій
Шонін
Відкриваються знову ворота,
Грає збір на корнеті сурмач.
Третя рото,— шикуйсь, третя рото!
І відсутніх сьогодні пробач:
Від Клайпеди до гір Сахаліну,
Де насупили сопки лоби,
їхні душі спахнули нетлінно
Та й злилися з вогнями доби.
Ми вгвинтились в цей світ з розвороту
Так, що нас вже не вирвеш назад.
Ми робили мужичу роботу,
Піднімаючи небо на зяб.
Поодинці орали й попарно
І такі вивертали пласти,
Аж запраглось Юркові Гагаріну
Колоском у зеніт прорости…
Поверулись, як з іншої ери,
І себе впізнаємо самі.
Нам троянди несуть піонери,
І ридає троянда в сурмі.
Третя рото! Усе, як треба.
Нині свято — відкиньте жалі!
Як не випити вічного неба,
Два життя не прожить на землі.
Ми ж своє пронесли не крізь оргії —
Нічим буде вікам докорять:
Із Зорею два наших Георгії
Ув Одеси на грудях горять.
Гей, на шкентелі,— хто там рознюнявсь?
Грайте марш нам, чорти, а не туш!
Третя рото! Рівняння — на юність!
До нової зорі — кроком руш!
Про вірш
Сповнений військового гарту та світлої ностальгії гімн курсантській юності випускників Одеської спецшколи ВПС — майбутніх льотчиків і героїв космосу.
Історія
Вірш має важливу авторську присвяту: «Випускникам останнього набору Одеської спецшколи ВПС, із лав якої вийшли льотчики-космонавти СРСР Георгій Добровольський та Георгій Шонін». Мозолевський навчався у цій школі на початку 1950-х років саме в третій роті.
Загибель Георгія Добровольського під час повернення космічного корабля «Союз-11» у 1971 році стала глибокою особистою трагедією для поета, додавши твору щемливої меморіальної висоти.
Форма
Чотиристопний амфібрахій із перехресним римуванням. Ритміка військового маршу й сурми («Грає збір на корнеті сурмач»), насичена стройовими командами («Третя рото,— шикуйсь!»).
Драматичне поєднання святкової бадьорості з трагічним реквіємом за загиблими побратимами.
Як читати
Автор збирає курсантське братерство крізь час і простір: від Сахаліну до Балтики розкидала доля випускників, і душі полеглих злилися з вогнями доби. Постає портрет покоління, що з юності робило важку «мужичу роботу», піднімаючи небо на зяб.
Образ Одеси, на чиїх грудях палають золоті зірки двох вихованців спецшколи Георгіїв (Шоніна й загиблого Добровольського), увічнює подвиг однокашників Мозолевського.
Вірш сповнений стоїчного оптимізму: відкинувши сльози й жалі, ветерани Третьої роти знову рівняються на юність, вирушаючи карбованим кроком назустріч новим життєвим зорям.
Теми: випускники Одеської спецшколи ВПС · Третя рота курсантів · космонавти Добровольський і Шонін · військове братерство · вірність юності