Живі мерці
Борис Мозолевський
I
Вже вам нічого не болить,
Хіба сусідове корито,
Що в нього, бачте, більш налито,
Тож як би ще й собі підлить
Чи хоч сусіду дозолить?..
Нащо пишу я ці слова,
Коли вони для вас трава?
Ви їх не станете й читати,
Бо вже завчили дві цитати,
А більше мозок не прийма —
Клітини вільної нема.
Ні, ні, не вам слова оці,
Бо ви давно уже мерці.
Не ті мороки вас обсіли:
Вам цвях у власнім каблуці
Кошмарніш пекла Хіросіми.
Але живі на світі діти,
Яким цим світом володіти.
Я свято вірю, що вони
Підуть від вашого порога
І людську оберуть дорогу,—
Не ваші, а мої сини.
II
У мезозойську вгризшись еру
І ще в десятки інших ер,
Поки робили ви кар’єру,
Вони зробили цей кар’єр.
Над ними грає небо чисте,
Під ними — вічність промовля.
Ото, даруйте,— “кар’єристи”!
На їхнім тлі ви просто тля.
Згниють із вами ваші крісла.
Втечуть з коханцями жінки.
А цей кар’єр — і нині, й прісно,
І як не кинь, а на віки!
Про вірш
Гнівна сатира й громадянський маніфест проти обивательського примітивізму, догматизму та духовної смерті сучасників.
Історія
Кінець 1960-х років ознаменувався наступом реакції, розгромом дисидентських осередків та посиленням партійного догматизму в УРСР.
Мозолевський гостро переживав змертвіння суспільної атмосфери, коли конформізм і сите міщанство витісняли будь-яку живу думку.
Форма
Чотиристопний ямб із парним та перехресним римуванням. Інтонація гнівної ораторської інвективи із саркастичними афоризмами.
Твір побудовано як пряме викривальне звернення автора до безликого натовпу псевдоживих обивателів.
Як читати
Образ «живих мерців» викриває людей, чиї життєві інтереси звелися до «сусідського корита» та двох зазубрених цитат, за якими немає вільної клітини мозку.
Поет відмовляється від езопівської мови й відкрито таврує суспільне пристосуванство як біологічне існування без душі.
Твір утверджує безкомпромісну громадянську позицію: краще зазнати страждань у боротьбі, ніж перетворитися на духовного мерця в затхлому міщанському болоті.
Теми: громадянська сатира · духовна смерть · міщанство · бунт проти догм · застій