Криворізьке небо
Борис Мозолевський
Чи знав тоді, лаштуючись в дорогу,
Як гірко віддзеркаляться в мені
Черлені ліхтарі Кривого Рога,
Твоя печальна постать при вікні?
А криворізьке небо вирувало,
Млоїлося і шерхло у димах.
Які світи мені ти дарувала
У тих ночах, яких уже нема!
Там був ставок і човен на приколі.
Крізь дим злітали птиці вдалині.
І ти мене стрічала в білій льолі
У номері готельнім при вікні.
І зводилася гордо і невтомно,
Аж ідоли в степу лягали ниць,
Дев’ята наша, рідна наша домна,
В підвалини поклавши нашу міць.
Здавалося, як житиму без тебе,
Без неї, без твоїх Карачунів?..
Хитається мій світ золотонебо.
Ти, мабуть, пестиш іншому синів.
І все те так. Але всі дні незгасні,
Всі не допиті нами наші дні
Спресовані в мені, як у фугасці,—
Принишкли і чигають в тишині.
Ні, ні, не бійся! Я не повернуся,
Благословенна юносте моя!
Я тільки хижим птахом стрепенуся,
Коли зачую десь твоє ім’я.
Згадаю став і човен на приколі,
Густі дими над містом вдалині.
І наш готель, де ти у білій льолі
Колись мене стрічала при вікні.
Про вірш
Драматичний сплав індустріального пейзажу Кривого Рога, полум'я дев'ятої домни і незабутнього палкого кохання молодості.
Історія
У 1974 році на заводі «Криворіжсталь» було введено в дію дев'яту доменну піч — найбільшу у світі. Мозолевський часто бував на Криворіжжі під час археологічних розвідок.
Вірш органічно поєднує індустріальну романтику доби з болісним спомином про кохану дівчину в готельному номері на Карачунах.
Форма
П'ятистопний ямб із перехресним римуванням. Напружена, пристрасна сповідь із різкими перепадами емоційного звучання.
Контраст важких задимлених небес металургійного комбінату та чистого образу дівчини у білій льолі коло вікна.
Як читати
Велетенська домна зводиться так могутньо, що навіть давні половецькі ідоли лягають ниць — це символ нової залізної доби, яка перекроює степ.
Проте сильнішими за індустріальну міць виявляються спресовані спогади про кохану, які «чигають у мені, як у фугасці», готові вибухнути від її імені.
Поет відмовляється від спроб повернути минуле, але благословляє неповторну юність як найвище осяяння свого життя.
Теми: Кривий Ріг · дев'ята домна · індустріальний пейзаж · палка юність · незабутнє кохання