Оксана Лятуринська

Про автора

Оксана Лятуринська (1902–1970) — «волинська амазонка» Празької школи, скульпторка, майстриня кераміки та поетеса княжої лицарської стихії.

Лятуринська втекла з рідної Волині через кордон, протестуючи проти примусового шлюбу, якого прагнув для неї батько. Опинившись у Празі, вона стала успішною скульпторкою і керамісткою, чиї виставки високо оцінювали в Європі.

Її поезія — це карбоване, суворе язичницьке й княже світовідчуття: гуркіт мечів, культ сонця, варязькі човни та непохитна вірність землі предків.

Оселившись після війни в США, поетеса майже втратила слух, але продовжувала творити мініатюрні скульптури та писати шедеври витонченої віршованої архітектури.

Теми: княжа доба і язичництво · лицарська честь · карбування слова · вічний вогонь роду · волинські перекази