Микола Зеров

Про автора

Микола Зеров (1890–1937) — лідер київських неокласиків, віртуоз сонетної форми, блискучий перекладач античності та теоретик українського ренесансу «Ad fontes».

Народився в місті Зіньків на Полтавщині в учительській родині. Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету Святого Володимира. Був професором Київського інституту народної освіти, душею київського літературного середовища 1920-х років, неперевершеним лектором і полемістом під час знаменитої Літературної дискусії 1925–1928 років.

Очолив плеяду «неокласиків» («гроно п'ятірне»), висунувши знамените гасло «Ad fontes!» («До джерел!») — орієнтацію на найвищі світові та античні мистецькі зразки замість пролетарського примітивізму. Його єдина прижиттєва збірка сонетів «Камена» (1924) та переклади Вергілія, Горація й Овідія стали недосяжним взірцем класичної строгості, пластичності та багатства українського слова.

У квітні 1935 року був заарештований, засуджений до концтаборів на Соловках і 3 листопада 1937 року розстріляний у Сандармосі. Його постать залишається найвеличнішим символом європейського покликання української культури.

Теми: київські неокласики · сонетна камена · гасло ad fontes · антична гармонія · трагедія Сандармоху