Михайло Старицький

Про автора

Михайло Старицький (1840–1904) — корифей українського професійного театру, блискучий драматург, поет-романтик і самовідданий культурний діяч.

Народився на Полтавщині в шляхетній родині, що походила з козацької старшини. Рано осиротівши, виховувався в родині свого дядька — батька майбутнього великого композитора Миколи Лисенка, з яким зберіг непорушну творчу дружбу на все життя. Заради фінансування першої професійної української трупи акторів продав власний маєток і до кінця днів жив у скромних статках, служачи українській сцені.

Як поет і драматург створив багату спадщину: його легендарна поезія «Виклик» («Ніч яка, Господи! Місячна, ясна…») стала однією з найпопулярніших народних пісень. Його п'єси «За двома зайцями», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Богдан Хмельницький», «Маруся Богуславка» заклали репертуарну основу національного драматичного мистецтва.

Старицький урятував український театр у найтемніші часи Емського указу, перетворивши сцену на потужну трибуну збереження національної свідомості. Його внесок у розвиток літературної мови та сценічної культури є неоціненним.

Теми: корифейський театр · історична пам'ять · романтична лірика · національна гідність · жертовне служіння