Олекса Стефанович
Про автора
Олекса Стефанович (1899–1970) — один із найглибших містиків «Празької школи», майстер суворого барокового експресіонізму.
Стефанович вів життя справжнього аскета: працював бібліотекарем та домашнім учителем у Празі, уникав гучних літературних вечірок і жив у крихітних убогих кімнатах, присвятивши всього себе поетичній алхімії.
Його вірші дивують надзвичайною щільністю мови: він майстерно поєднував архаїзми княжої та гетьманської доби з нервовим, експресивним ритмом модернізму ХХ століття.
Поезія Стефановича пронизана апокаліптичними візіями, містикою давнього Києва та релігійним очікуванням національного воскресіння.
Теми: містика давнього Києва · апокаліпсис і воскресіння · барокова експресія · самопожертва · історичний фатум
- Багряна піраміда
- Богдана стрічають
- В росах
- Велика-Глуша
- Вже в крайсвітні безодні обличчям...
- Вже місяць холодний такий...
- Вогонь не гуде. Дим не валить...
- Возстала і лик закрила...
- Волинь
- Вічна слава
- Гетсиманія
- Два
- Десь високо блакиттю заливається...
- Дивний образе таємний...
- До "базару"
- До "бродів"
- До Св. Володимира
- Дорошенко
- Епіграмне
- Жабиний хор не дасть собі спокою…
- Заблудилось ягнятко в степах...
- Замість колискової
- Зачаття
- Зречення
- Київ
- Коляда
- Крути
- Крізь смерть
- Листопадове
- Лісун
- Мить
- Музики
- На боні
- Над Христом
- Нам не знать, як згашено кров...
- Не давала ще сонцеві ти...
- Недобре
- Ніч і тиша — на сторожі...
- Ой, заграло небо, ой, заграло...
- Ольжич
- От високо став місяць у небі...
- Пані Галі
- Перун
- Плач Ярославни
- Побілила вдова Осінь свою хату...
- Портрет
- Після дощу
- Русалки
- Різдвяна казка
- Світанок
- Сирени
- Скільки в неї курчаток-пискляток...
- Сміх і щебети, і галас...
- Сніжка
- Сокіл
- Сон Перуна
- Сонет
- Спомин
- Там дзвонять на вежах...
- Хрест
- Христос
- Це повітря — вино з льоднику...
- Шевченко ("Заклекотало десь у горлі...")
- Шевченко ("Сонет")
- Шуми і шелести, шуми і шелести...
- Ще просонню сповиті...
- Юрій
- Як рельси синню одливають...
- Ялинка
- І знову десь на обріях помалу...
- І хотів би підбігти ти...
- Івасик-орлик
- Істина